До моїх любих гуцулів

Історія ордену домініканців – теологів, проповідників, ревних захисників віри – розпочалася в контексті доктринальних і світоглядних суперечок ХІІІ століття. Орденський спосіб життя на той час був мало не революційним, однак зрештою виявився настільки плідним, що отримав важливе – і стале – місце у структурі Церкви.Пишучи про домініканців, Массімо Карло Джанніні придивляється до подій, що вплинули на формування ордену, і до осіб, які стали його найяскравішими обличчями: від боротьби проти єресей до конфліктів із Папським Престолом; від стриманого інтелектуала Томи Аквінського до палкого зіркового проповідника Джироламо Савонароли. Утім, кожне успішне новаторство рано чи пізно стає частиною усталеного ладу, тому дослідження цікавиться не тільки середньовічними новаціями домініканців, а і їхніми реакціями на виклики сучасного світу.

Книга о. Климентія Стасіва, ЧСВВ, «Пастирі підпільної Церкви» розповідає про звитяжне й трагічне ХХ століття, коли світло Христової віри вело боротьбу з темрявою тоталітарного режиму, позначаючи людські долі стигмами мучеництва та святості. Історії життя та служіння отців та братів Василіянського чину – тих, що вступили на чернечу дорогу між двома світовими війнами, і тих, що відважилися на нечуване – йти проти безбожної системи, обітуючи життя Богові й своєму переслідуваному народові в час катакомбної Церкви, – всі вони творять одну звитяжну історію жертовної любові до Бога та України. Читач входить у світ непересічних особистостей – ченців василіян, пізнаючи їхню віру, відвагу та служіння і разом з тим добу, в яку вони жили. Кожен життєпис містить у собі послання до світу про непроминальність вічних цінностей – беззастережної любові, жертви, вірності, справедливості. Видання адресоване дослідникам історії Церкви, практикуючим християнам, широкому колу читачів.

Кількість сторінок: 232 Палітурка: тверда Автор: о.Віталій Котик, ЧНІ Рік видання: 2024 ISBN: 978-966-938-742-4 Формат: 245х175Тема цієї книжки співзвучна з життєвим кредо Любомира Гузара: «Хочу бути Людиною». У ньому міститься бажання не лише бути транслятором Христового вчення про людину, а й першим його адресатом і ревним виконавцем. Хоча це дослідження зосереджене на висловлюваннях Любомира Гузара, його листах, посланнях, інтерв’ю, виступах, книгах, проте через їхню узгодженість з його діями, воно може стати джерелом натхнення для наслідування у плеканні моральних і духовних цінностей, якими жив і які проповідував цей великий церковний і суспільний діяч нашого часу.