Мужність віри. Про Церкву та досвід Йосафата Кунцевича

"150 думок митрополита Андрея Шептицького" - це збірка богословських роздумів Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви (1900-1944рр.) на церковно-суспільну тематику. Ці роздуми - фрагменти з його пастирських послань, декретів, проповідей і наукових праць. Вони стануть своєрідним щоденним порадником на різні випадки життя. Їх можна читати цілісно або вибірково. Без перебільшення, кожне слово Митрополита, попри простоту його викладу, - актуальне, кожна думка - влучна і доречна на всілякі потреби і проблемні питання."Був він великим сином Вселенської Католицької Церкви. Великим Українцем, вченим, мистецтвознавцем, покірним богомольцем і Митрополитом, рівного якому нелегко знайти не лише в нашій історії, але й загалом в останньому столітті нашої Церкви. В кожній ділянці чинний і письмом, і словом, і ділом, буквально до останнього віддиху життя. Словом, був він честю і окрасою нашої Церкви і Народу". (Із Прощального слова Патріярха Йосифа (Сліпого), виголошеного на похороні Слуги Божого Митрополита Андр

Історія ордену домініканців – теологів, проповідників, ревних захисників віри – розпочалася в контексті доктринальних і світоглядних суперечок ХІІІ століття. Орденський спосіб життя на той час був мало не революційним, однак зрештою виявився настільки плідним, що отримав важливе – і стале – місце у структурі Церкви.Пишучи про домініканців, Массімо Карло Джанніні придивляється до подій, що вплинули на формування ордену, і до осіб, які стали його найяскравішими обличчями: від боротьби проти єресей до конфліктів із Папським Престолом; від стриманого інтелектуала Томи Аквінського до палкого зіркового проповідника Джироламо Савонароли. Утім, кожне успішне новаторство рано чи пізно стає частиною усталеного ладу, тому дослідження цікавиться не тільки середньовічними новаціями домініканців, а і їхніми реакціями на виклики сучасного світу.