Омелян Ковч. Визначні постаті

"150 думок митрополита Андрея Шептицького" - це збірка богословських роздумів Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви (1900-1944рр.) на церковно-суспільну тематику. Ці роздуми - фрагменти з його пастирських послань, декретів, проповідей і наукових праць. Вони стануть своєрідним щоденним порадником на різні випадки життя. Їх можна читати цілісно або вибірково. Без перебільшення, кожне слово Митрополита, попри простоту його викладу, - актуальне, кожна думка - влучна і доречна на всілякі потреби і проблемні питання."Був він великим сином Вселенської Католицької Церкви. Великим Українцем, вченим, мистецтвознавцем, покірним богомольцем і Митрополитом, рівного якому нелегко знайти не лише в нашій історії, але й загалом в останньому столітті нашої Церкви. В кожній ділянці чинний і письмом, і словом, і ділом, буквально до останнього віддиху життя. Словом, був він честю і окрасою нашої Церкви і Народу". (Із Прощального слова Патріярха Йосифа (Сліпого), виголошеного на похороні Слуги Божого Митрополита Андр

Господь – світло моє і Спаситель мій... (Пс. 26, 1)Який талановитий та гідний спосіб відсвяткувати півсторіччя свого життя! Перед Вами – збірка 50-ти думок Владики Венедикта (Алексійчука) про основні питання віри. Автор запрошує читачів у духовну подорож, метою якої є осягнення правдивих взаємин із Богом і життя вічного. Роздуми спонукають читачів переосмислити свою любов до Бога і те, як проявляти цю любов у молитвах та житті.Кожна особа покликана свідчити Бога і свою віру в Нього, живучи правдивим християнським життям, беручи участь у святих таїнствах та здійснюючи своє покликання у житті. Автор розглядає різні виклики та ситуації, які трапляються християнам на шляху зростання у Бозі. Його думки западають у серце і душу так само легко, як приймається зерно, посіяне у родючу ріллю.Заохочую усіх без вагань податися у духовну мандрівку разом із нашим Архиєреєм.

Історія ордену домініканців – теологів, проповідників, ревних захисників віри – розпочалася в контексті доктринальних і світоглядних суперечок ХІІІ століття. Орденський спосіб життя на той час був мало не революційним, однак зрештою виявився настільки плідним, що отримав важливе – і стале – місце у структурі Церкви.Пишучи про домініканців, Массімо Карло Джанніні придивляється до подій, що вплинули на формування ордену, і до осіб, які стали його найяскравішими обличчями: від боротьби проти єресей до конфліктів із Папським Престолом; від стриманого інтелектуала Томи Аквінського до палкого зіркового проповідника Джироламо Савонароли. Утім, кожне успішне новаторство рано чи пізно стає частиною усталеного ладу, тому дослідження цікавиться не тільки середньовічними новаціями домініканців, а і їхніми реакціями на виклики сучасного світу.