Партикулярне право УГКЦ. Навчальний посібник (друге виправлене і доповнене видання)

Книга містить виклад історії релігій світу, аналіз історичних обставин формування головних релігійних напрямів та розвиток віровчень. Розглядаються головні конфесії релігій та їхній вплив на соціальне і культурне життя народів світу. Другий том присвячений релігіям Близького Сходу.Книга розрахована для широкого кола читачів: науковців, студентів та всіх, хто цікавиться релігієзнавством та історією релігій і культури.

У монографії вперше в Україні здійснено всебічний аналіз феномену природної теології, засвідченої святоотцівською та схоластичною думкою як спробою побудови містично-досвідної теодицеї у її класичному вираженні. Не спираючись на уподобання конкретної філософської школи, автор проводить реконструкцію філософії Бога у своїй гармонійній цілості творячи синтез теодицейної науки у багатоголоссі філософсько-богословських шкіл західної і східної християнської традицій та арабо-юдейської теодицейної ментальности. Дається критичний аналіз множині тлумачень теорій Божого Провидіння, відношення Бога до світу і людини, доказів існування Божого буття.Книга адресована богословам, філософам, релігієзнавцям, катехитам та всім, хто прагне поглибити знання про духовну сторінку світової філософської думки.

Кількість сторінок: 352 Палітурка: тверда Автор: Михайло Петрович Рік видання: 2024 ISBN: 978-966-938-761-5 Формат: 245х180Тема «активної участи» мирян у літургійних молитвах, про яку так часто згадують, означає більше, ніж просто «приєднатись духовно» (або обрядовими діями) до служителя, який «звершує Євхаристію для мирян». Саме богословський та історичний аналіз Євхаристії як встановлення Нового Завіту між Христом і Його Церквою, а також обрядовий аналіз способу, у який Христос звершив і подав нам це таїнство – показують, що до його природи належить «активна участь» усієї євхаристійної спільноти, без якої саме звершення залишається якоюсь мірою неповним – таким, що не досягає своєї цілі й призначення. Особливістю цього дослідження є те, що в ньому, на відміну від «догматично-літургійного» підходу до таїнства Євхаристії – здійснено спробу пізнати й визначити богословські й духовні риси Тайної Вечері в її широкому біблійному контексті і відтак у світлі цих рис розглядати історію розвитку Літургії та її суча